Встановлено, що зменшення інтенсивності проліферації в меристемах коренів проростків кукурудзи у разі зниження температури пророщування або внаслідок впливу гербіциду гродилу призводить до зменшення чутливості проростків до дії гербіциду фузиладу-супера. Зроблено висновок, що тимчасове пригнічення процесу поділу клітин під впливом похідних сульфонілсечовини є можливим чинником антагоністичного зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах з сульфонілсечовинами.

Встановлено, що у сумішах гербіцидів фузиладу-супера та гродилу не спостерігається антагоністичного зменшення антиауксинової активності фузиладу-супера. Зроблено висновок, що антагоністичне зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах із похідними сульфонілсечовини не пов'язано з впливом останніх на антиауксинову активність похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти.

Вивчено зміни фітотоксичності гербіцидів прометрину в суміші з трефланом, а також фузиладу-супера в суміші з гродилом залежно від чутливості певних видів рослин до прометрину та фузиладу-супера. Встановлено, що вибірна фітотоксичність згаданих гербіцидів у сумішах зростає внаслідок ефекту взаємодії. Це, можливо, пояснюється тим, що одним із головних факторів, які визначають характер зміни фітотоксичної дії кожного компонента суміші щодо рослин певного виду, є саме величина фітотоксичної дії даного гербіциду на рослини даного виду.

Установлено, що фітотоксична дія гербіцидів інгібіторів транспорту електронів (ІТЕ) у фотосистемі 2 хлоропластів у сумішах з дуалом антагоністично знижується. Антидотна активність дуалу не пов'язана зі зменшенням нагромадження ІТЕ у листках рослин.

За умов польового досліду досліджено ефективність застосування бакової суміші гербіцидів гранстару та ланцету на посівах озимої пшениці. Установлено оптимальне співвідношення норм застосування компонентів для забезпечення максимальної ефективності знищення бур'янів.

За умов польового досліду в двох грунтово-кліматичних зонах України вивчено ефективність застосування бакових сумішей гербіциду титусу з ауксиноподібними гербіцидами естероном 60, лонтримом, банвелом-4С на посівах кукурудзи. Установлено, що досліджені суміші практично повністю знищують всі види бур'янів і перевищують за ефективністю дії комплексний гербіцид базис.

В огляді, з урахуванням досягнень сучасної біології рослин, проаналізовано шляхи вирішення проблеми захисту посівів від бур'янів. Зроблено висновок про відсутність у найближчому майбутньому альтернативи хімічному методу боротьби з бур'янами. Обговорено перспективні напрямки фундаментальних досліджень, результати яких дадуть змогу підвищити ефективність і селективність дії гербіцидів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-272.539

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено дію сумішей гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази із системним ауксиноподібним гербіцидом клопіралідом на осот польовий, котрий у практиці відомий під збірною назвою осот рожевий польовий, в посівах пшениці та ячменю. Показано ефективність їх використання для знищення шкідливого багаторічного дводольного бур'яну. Зазначено, що ефективність дії гербіцидів залежить від фази розвитку бур'яну в момент обробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-272.539

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-467.52 + П212.2-272.539

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні досягнення хімічного методу боротьби з бур'янами та проблеми, що виникають у разі широкого застосування гербіцидів. Зроблено висновок, що подальший прогрес у розвитку цього методу пов'язаний з використанням геноміки для пошуку нових сайтів дії гербіцидів та з розкриттям механізмів індукованого гербіцидами патогенезу.

Розглянуто закономірності змін вибірної фітотоксичності у разі комплексного застосування гербіцидів. З використанням специфічних до дії компонентів гербіцидних комплексів і сумішей фізіологічних критеріїв встановлено, що фітотоксична дія кожного з них може змінюватися незалежно від зміни дії іншого. За результатами дослідження механізмів даних змін визначено, що вони можуть бути детерміновані змінами нагромадження токсикантів у сайтах дії та інгібуючої активності у даних сайтах, або змінами у розвитку індукованого гербіцидами патогенезу. Зазначено, що конкретний механізм зміни фітотоксичності залежить від механізму дії кожного з компонентів, а також притаманних їм побічних властивостей. Встановлено, що характер і величина даних змін у більшості випадків залежать від чутливості певних видів рослин до гербіцидів та їх дози. Доведено, що вибірна фітотоксичність за умов відповідного добору компонентів гербіцидних комплексів і сумішей може бути збільшена, оскільки антагоністичне зменшення фітотоксичності має прояв щодо середньостійких і стійких видів, якими є культурні рослини, а адитивна взаємодія або синергічне підвищення фітотоксичності - до середньочутливих і чутливих видів, до яких належить переважна більшість видів бур'янів. На підставі результатів фізіологічних досліджень розроблено та випробувано комплекси та суміші гербіцидів з підвищеною вибірною фітотоксичністю з метою захисту від бур'янів посівів зернових колосових, кукурудзи, посадок картоплі, посівів овочевих культур.

Розглянуто механізми дії та практичні аспекти застосування гербіцидів. Проаналізовано фізіологічні процеси, які детермінують накопичення гербіцидів у сайтах дії. Розкрито механізми фітотоксичної дії різних класів гербіцидних препаратів і методи регуляції їх вибірної фітотоксичності. Наведено фізіологічне обгрунтування комплексного застосування гербіцидів. Розкрито практичні аспекти хімічного методу боротьби з бур'янами. Проаналізовано ефективність застосування окремих гербіцидів, гербіцидних комплексів і сумішей в посівах основних сільськогосподарських культур.

Рассмотрены механизмы действия и практические аспекты применения гербицидов. Проанализированы физиологические процессы, детерминирующие накопление гербицидов в сайтах действия. Раскрыты механизмы фитотоксического действия разных классов гербицидных препаратов и методы регуляции избирательной фитотоксичности. Дано физиологическое обоснование комплексного применения гербицидов. Раскрыты практические аспекты химического метода борьби с сорняками. Проанализирована эффективность применения отдельных гербицидов, гербицидных комплексов и смесей в посевах основных сельскохозяйственных культур.

Охарактеризовано основні види бур'янів і хімічні засоби боротьби з ними. Наведено відомості про застосування гербіцидів для знищення бур'янів у посівах головних сільськогосподарських культур (пшениці, жита, рису, моркви, цукрового буряку, картоплі тощо). Висвітлено фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів, показано його ефективність на окремих культурах. Зазначено, що найбільш важливою характеристикою гербіцидних препаратів є їх селективність, вони повинні контролювати якомога ширший набір видів бур'янів, а також необхідно запобігти виникненню та розповсюдженню резистентних до гербіцидів їх біотипів. Одночасне задоволення цих вимог неможливе без розробки технологій комплексного застосування гербіцидів.

У польових дослідах вивчено ефективність контролювання бур'янів у разі застосування гербіцидів метрибузину, метолахлору, трифлураліну та сумішей метрибузину з метолахлором і трифлураліном у посівах сої. Селективність гербіцидів щодо культури оцінювали в польових і вегетаційних дослідах за впливом на ріст, розвиток рослин сої, а також за змінами характеристик симбіотичного апарату, активності симбіотичної азотфіксації. У вегетаційних дослідах вивчали вплив гербіцидів на фотосинтетичний апарат. Встановлено, що застосування метрибузину в сумішах із метолахлором чи трифлураліном розширює спектр контрольованих видів бур'янів, що підвищує ефективність захисту, однак, у разі застосування суміші метрибузину з трифлураліном негативний вплив гербіцидів на культуру зростає. Показано, що селективність щодо сої у разі застосування суміші метрибузину з метолахлором не зменшується, а за окремими показниками навіть збільшується у порівнянні з дією окремих препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано й узагальнено літературні дані щодо вивчення ролі активних форм кисню й антиоксидантної системи під час формування бобово-ризобіального симбіозу та результати власних досліджень дії гербіцидів на ці процеси. Обговорено здатність гербіцидів залежно від викликаного ними стресу робити свій внесок у стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги бобових рослин і тим самим впливати на ефективність бобово-ризобіального симбіозу.

У польових дослідах в посівах сої вивчено ефективність контролювання бур'янів під час застосування гербіцидів імазетапіру, імазамоксу та сумішей імазамоксу з тифенсульфуронметилом за різних норм внесення. Селективність гербіцидів щодо культури оцінено у польових і вегетаційних дослідах за впливом на біометричні параметри, вміст фотосинтетичних пігментів, інтенсивність фотосинтезу, а також за змінами симбіотичної азотфіксації. Встановлено, що гербіцидна композиція, яка складається з гербіцидів імазамоксу й тифенсульфуронметилу, характеризується синергічною взаємодією, що забезпечує високу ефективність контролювання бур'янів за зменшених норм внесення компонентів. Доведено, що суміш імазамоксу з тифенсульфуронметилом за норм внесення відповідно 20 і 2,25 г/га селективніша щодо сої у порівнянні з дією одного імазамоксу за мінімальної рекомендованої норми його внесення 30 г/га.

Досліджено вплив гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази пульсару (імазамокс) і хармоні (тифенсульфурон) та їх сумішей на селективність щодо рослин сої. Встановлено, що за умови зменшення норм внесення даних гербіцидів у суміші до 5 і 0,75 л/га, відповідно, спостерігається підвищення селективності щодо культури. Підтвердженням цього є збільшення вмісту фотосинтетичних пігментів і показників ефективності соєво-ризобіального симбіозу. Показано високий рівень кореляції даних щодо впливу гербіцидів на рослини сої та її азотфіксувальну активність і даних щодо змін стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, що є можливим свідченням вкладу стресової реакції сої на дію гербіцидів на утворення та подальше функціонування апарату симбіотичної азотфіксації.